Знов мене знаходять на світанку
Навпіл розбитого, втщерть п яного
До речей твоїх я доторкаюсь
Ними милуюсь, їх цілую, обіймаю...
Скажи, люба, де тебе шукать,
Кого про тебе можу спитать:
Цю порожню пляшку? Цигарковий дим?
Далеко від тебе я не втечу,
Тільки-но розчавлю склянку цю
Через тебе весь я кров ю стік і розколовсь навпіл..
Ввечері ім я своє я забуваю,
Скоро вже всього себе проп ю!
Тільки одну річ я пам ятаю:
Твоє обличчя... мені каже: "Я люблю!"