Відправити тебе далеко
Так ніби відпустити пташку в осіннє небо
Я дозволю тобі піти
А коли повернусь додому і сяду перед склянкою
То розділю її з сльозами
Відпустити тебе зовсім
В той час коли дивлюсь
На світло падаючих зірок
Слова що не зміг сказати
Цей біль кохання чи зможу забути
Колись на вулиці, де дощ розлітається як спогади
Якщо любов стала тугою
Голова схиляється додолу
Твій голос все чується мені
Цей біль не може бути любов’ю
Одного разу вітер через мокрі плечі
Коли пройдуть повз
В вікні мої втрачені молоді роки
Я зненавиджу тебе
Цей біль не може бути коханням
Цей біль не може бути любов’ю
Давай вже ніколи не приходити
В цей світ з любов’ю
Поховай недоказані слова
Разом з нездійсненим коханням
Цей біль не може бути коханням
Цей біль не може бути любов’ю
Цей біль не може бути коханням
Цей біль не може бути любов’ю