[Ганс:] Я ніколи не відвернусь.
[Анна:] Не проти, якщо це
прозвучить шалено?
[Ганс:] Нехай шалено!
[Анна:] Усе життя на мої двері
замок хтось чіпляв,
я не вірила що я полюблю.
[Ганс:] Я думав про те саме,
тому що я усе життя свого
десь місця шукав. І зрозумів
чи підказало шоколадне
фондю.
[Анна:] Це воно ([Ганс:] Це воно
моє місце). Обличчя це.
[Ганс і Анна:] Я сміятись ладен
(ладна) на все життя немов
все одімкне любов!
Буде так знову і знов. Я
віддаю любов мою, мою,
мою, мою. Все одімкне
любов.
[Ганс:] Якесь послання.
[Анна:] Що?
[Ганс:] Ми майже одна ком...
[Анна:] ..Панія!
[Ганс:] Ти вкрала в мене з
язика!
[Анна і Ганс:] Я вперше бачу
щоб хтось думав те що й я!
Цур! Цур два! Синхронність
це розумова кохання
передумова.
[Ганс:] І ти!
[Анна:] І я!
[Анна і Ганс:] Ми як голуби!
([Ганс:] Прощавайте.) ([Анна:]
Прощавайте.) Минулі жалі.
За водою серце відійшло. Все
одімкне любов! Буде так
знову і знов. Я віддаю любов
мою, мою, мою, мою! Буде
так знову і знов.
[Ганс:] Хай це прозвучить
шалено...
...смiх...
[Ганс:] Вийдеш за мене?
[Анна:] Прозвучить іще
шаленіше, так!