Lost in the Echo [Ukrainian translation]

[І куплет:]

Так! Слухай!

Ти була саме тим фундаментом,

І більше ніколи не буде такої як ти, ні!

Я слідував за тобою з таким захватом,

З такою прив’язаністю, що й не міг назад відійти.

А тоді прийшов сум, за ним слідувала відраза,

А далі шок від того, що ти зрадила мене.

Така пустота, така ярість,

Такий страх, що й не міг збагнути те,

Що мене неможливо приручити!

Відступити чи так жити, ні, ще достатньо сил, щоб опір чинити.

Знаєш про мій статус, так, ти добре вивчила мене,

Інше немає значення, тож нехай дізнаються про пекло моє -

Туди і назад, так, ще не продалась моя душа!

Зберіг повагу, коли ветерани кинули свого меча,

Нехай залишиться хоч їхня історія, бо більш нічого в них нема,

Про те, що я був там, казав…

[Приспів:]

Усі обіцянки порушені,

Навічно,

Кожне слово у відлунні ВТРАЧАЮ.

Тому це остання брехня,

Яку ще в змозі розпізнати, -

Цього разу тебе я ВІДПУСКАЮ.

ВІДПУСКАЮ!

ВІДПУСКАЮ!

ВІДПУСКАЮ!

[ІІ куплет:]

Випробуйте моє серце, випробуйте мою волю,

А, тим часом, я повідаю вам, які наслідки має гра.

Я вчусь на помилках, а ваші призведуть до вашого погрому.

Хіба хоч раз в минулому вам це допомогло, га?

Я став свідком вашого краху,

Тому мене викреслили, кинули, але я сказав “НІ”.

Тоді повернувся, не відчуваючи страху,

Розчарований, вижив і пішов далі по житті.

Тому зарубай собі на носі,

Я стою на своєму, відступати й годі,

Мене неможливо скопіювати, неможливо клонувати,

Не моя тональність у До-бемоль співати,

Я не можу пасти, я ж уже зайшов так далеко.

Люблю свої шрами і тому на ногах стою крепко,

Нехай залунають дзвони, так де ж ви?

Адже я був там, казав…

[Приспів:]

Усі обіцянки порушені,

Навічно,

Кожне слово у відлунні ВТРАЧАЮ.

Тому це остання брехня,

Яку ще в змозі розпізнати, -

Цього разу тебе я ВІДПУСКАЮ.

ВІДПУСКАЮ!

ВІДПУСКАЮ!

ВІДПУСКАЮ!

[ІІІ куплет:]

НІ!

Тепер я клянуся,

Що не відійду і не відступлюся,

Не впаду і не зігнуся,

Не сховаюсь, бо не боюся.

Якщо вороги напасти чекають змоги,

Все що я знаю – не зупинюсь. І у часи незгоди

Не забуду, що сам був творцем своєї долі,

Постійно кажучи…

[Приспів:]

Усі обіцянки порушені,

Навічно,

Кожне слово у відлунні ВТРАЧАЮ.

Тому це остання брехня,

Яку ще в змозі розпізнати, -

Цього разу тебе я ВІДПУСКАЮ.

ВІДПУСКАЮ!

ВІДПУСКАЮ!

ВІДПУСКАЮ!