Лики бессмертных Богов [Liki bessmertnyh Bogov] [Ukrainian translation]

Стій, вічність, та доля сліпая!

З дійсності у скверні я втікаю

З благанням життя до рідної святині

Ти дивишся в нікуди, в пелену своїх снів

І в цьому забутті душі, в сірому сум'ятті життя

Повстануть у пам'яті міми безсмертних Богів

У чому сутність цього світу?

У чужій для мене яві душу забула

Стій, вічність, та доля сліпая!

З дійсності у скверні я втікаю

В божевіллі ночі ти бачиш, як стара діва

Привадить тебе на явлений шлях

Але знов, стрепенувшись, ти зірвешся з цього полону

І спогади підіймуть ту страшную сутність

Як повзаючи змієм, торкаючись небаченного зілля

Ти ліг в порожнечу буття незвіданої темряви

І ось ти насамоті посереди одвічної святині

І в думках ти згадуєш про те, як був забутий людьми

У чому сутність цього світу?

У чужій мені яві душу забула

Стій, вічність, та доля сліпая!

З дійсності у скверні я втікаю

В холодному житті жадаєш вогню

Що вмирає в цю мить

І знов тебе обгортує морок -

Страх перед смертю забуттям

І на роздоріжжі цих шляхів

Снищем обгортані чари

Побачиш наві тихий чортог

І все... ти у обіймах Мари

Стій, вічність, та доля сліпая!

З дійсності в скверні...

О я благаю, я вирушаю...