Летіла зозуля
Через мою хату
Сіла на калині,
Та й стала кувати
Ой, сіла на калині,
Та й стала кувати
Ой, чого ж, зозуле,
Ой, чого ж ти куєш,
Хіба ж ти, зозуле,
Добро мене чуєш?,
Ой, Хіба ж ти, зозуле,
Добро мене чуєш?,
Як би не чувала,
То би б я й не кувала,
Про тебе, дівчино,
Всю правду сказала.
Ой, про тебе, дівчино,
Всю правду сказала.
Ой, Боже ж мой, Боже,
Що ж я наробила,
Козак має жінку,
А я й полюбила.
Ой, козак має жінку,
А я й полюбила.
Козак має жінку,
Ще й діточок двоє,
Ще й діточок двоє,
Чорняві обоє.
Ой, ще й діточок двоє,
Чорняві обоє.
А я й тих діточок
В найми понаймаю,
З тобой, Марусино,
В саду й погуляю.
Ой, з тобой, Марусино,
В саду й погуляю.
Гуляв козаченько
Неділю й дві ночі,
Прийшов козаченько
До дівчини в гості.
Ой, прийшов козаченько
До дівчини в гості.
Ой, Боже ж мой, Боже,
Який я й удався,
На чужій сторонці,
За жінку признався.
Ой, на чужій сторонці,
За жінку признався.
Не так вже й за жінку,
Як за дві дитини,
Розкололось серце
на дві половини.
Ой, розкололось серце
на дві половини.
Розкололось серце
на дві половини.
Одна для козака,
друга для дівчини.
Ой, одна для козака,
друга для дівчини