Восени колись, у сірий день,
Через місто проскакав олень.
По бруківці біг кудись де ліс,
Понад лісом полетів мов спис...
Прийди, олень, явись,
Бо я того бажаю.
Неси мене кудись
До лісового краю,
Де сосни буря гнула,
Де було чи не було…
Неси туди, олень мий лісовий.
Він летів, рогами зачіпав
Сірі хмари та туман що впав,
Понад ним з'являлася умить
Небосхилу чистого блакить.
Прийди, олень, явись,
Бо я того бажаю.
Неси мене кудись
До лісового краю,
Де сосни аж до неба,
Де все знайдеш що треба…
Неси туди, олень мий лісовий.
Кажуть, що немає в світі див,
Не знайти де звір той наслідив...
Все ж олень візьме мене у путь,
Якщо віриш – мрії оживуть!
Прийди, олень, явись,
Бо я того бажаю.
Неси мене кудись
До лісового краю,
Де сосни аж до неба,
Де все знайдеш що треба…
Неси туди, олень мий лісовий.
Зі мною мій олень,
Бо я того бажаю.
Несе мене олень
До лісового краю,
Де сосни буря гнула,
Де було чи не було…
Туди мене несе гнучкий олень.
Туди мене несе гнучкий олень.
Туди мене несе гнучкий олень.