Сиджу я в кімнаті, нудно щось робить.
Неділя, пообіді. Надворі дощить.
Не можу нічим зайняти я себе,
Марную свій час, чекаючи тебе.
Але тебе немає - я не знаю.
Заводжу машину - двигун, гуди!
Заїхав дуже швидко хтозна-куди.
Якби я міг змінити себе -
Це так самотньо, чекати тебе.
Але тебе немає - я не знаю.
Як і чому - не зрозуміть,
Вчора ти казала про небесну блакить,
А зараз бачу я
Лише лимонне дерево.
Кручу головою вгору-вниз,
Кручу, кручу, кручу, як каруселі колись,
Так само бачу я
Лише лимонне дерево.
Сиджу я тут. Де ж рішучості взять
Помитись-чепуритись і вийти погулять?
Але у голові замість сонця - туман.
Втомився я дуже, влягаюсь на диван.
Нічого тут немає - я це знаю.
Ця самотність мене занапастить.
Я не хочу на лимоні, на дереві сидіть.
Я зараз же піду у пустелю розваг,
Знайду собі як-небудь інших дівчат
І ними захоплюся - а ти дивуйся.
Як і чому - не зрозуміть,
Вчора ти казала про небесну блакить,
А зараз бачу я
Лише лимонне дерево.
Кручу головою вгору-вниз,
Кручу, кручу, кручу, як каруселі колись,
Так само бачу я
Лише лимонне дерево.
Я не знаю, знаю
Як і чому - не зрозуміть,
Вчора ти казала про небесну блакить,
А зараз бачу я
А зараз бачу я
А зараз бачу я лише лимонне дерево.