Le roi Renaud [Ukrainian translation]

Король Рено прийшов з війни

Свої кишки в руках приніс.

Біля бійниці його мати

Стояла сина виглядати.

«Рено, Рено, радій же нині

Дружина народила сина»

«Ані дружина, ні дитя

Вже не повернуть до життя.

Підіть, матусю, накажіть

Біленьку постіль постелить,

Бо не затримаюсь я тут -

Я опівночі відійду.

Ви це зробіть у нижній залі,

Щоб породілля і не знала».

Як час за північ перейшов,

Король Рено і відійшов.

Як день прийшов на зміну ночі,

То слуги виплакали очі,

А як сніданок час подати -

Служниці почали ридати

«Скажіть-но, матінко, молю,

Чом наші слуги сльози ллють?»

«Ой, дочко, коней вони мили,

Та найгарнішого втопили».

«Та нащо ж, матінко моя,

Так сльози лить через коня?

Як наш король з війни прийде,

Гарніших коней приведе».

«Скажіть-но, матінко моя,

Чому служниці голосять?»

«Як прати савани ходили,

То найновіший упустили».

«Та нащо ж, матінко ласкава,

Так побиватись через саван?

Як наш король з війни прийде,

Ще кращий саван заведем».

Коли настав час підійматись,

До церкви почала збиратись,

І як вже вісім днів минали,

Красуня одяг підбирала.

«Матусю, Ви мені порадьте,

Яке вбрання мені обрати?»

«Вдягни зелене, сіре ґречне,

Та чорне тут найбільш доречне».

«Скажіть-но, матінко моя,

Що значить чорне це вбрання?»

«Жінка, що тільки народила,

У чорному найбільше мила».

Вона до церкви увійшла

І свічку в руки узяла,

А як навколішки ставала,

То свіжу землю відчувала.

«Скажіть-но, матінко моя,

Чому тут скопана земля?»

«О, більш брехати я не в силах,

Ти на Рено стоїш могилі!»

«Як мій король в землі лежить,

Усі скарби мої візьміть,

Беріть і персні, і перлини,

Та добре виховайте сина.

Розверзнись, розійдись, земля,

Я йду до мого короля!»

Земля розверзлась, позіхнула,

І вмить красуню проковтнула.