Коли була малою я
І наставала ніч,
Я темряви боялася,
Залазила на піч.
Під ковдрою ховалась
Від мороку й пітьми,
А бабця Пай казала,
Так від страху не втекти.
Казала: "Пінкі, не бійся страху ти,
У вічі зазирни
Йому, а краще регочи,
І зникне він тоді!"
Тож
Гигочіть зі страху,
Регочіть із жаху,
Тіштеся від сміху,
Пирскайте для втіхи,
Смійтеся мов поні,
Фиркайте мов коні!
І скажіть страху у вічі,
Щоби зник на віки вічні,
Як захоче знов злякати,
Ви не думайте тікати,
А скоріше починайте
Беззупинно реготати!
Смійсь!