La chanson de Prévert [Ukrainian translation]

О, я би так хотів, щоб ти згадала...

Як пісня ця твоєю стала

Твоєю най-най-най - я знав

То щось із Превера й Косма

І знов, і знов опалі листя

Мені як спогад, що ти є

І день у день любов колишня

Вмирати не перестає

Я й з іншими, буває, пропадаю

Та їх пісні - прісні, що й не згадаю

І крок за кроком байдуже мені

Та от чи щось робити з цим? чи ні...

Бо знов і знов те пале листя

Мені - як спогад, що ти є

І день у день любов колишня

Вмирати не перестає

Хіба хто взнав байдужість на початку

І де кінця клеймить вона печатку?

Проходить осінь, йде зима

І щось з Превера і Косма

І пісня ця про "пале листя"

Спаде як здогад, що ти є

В цей день моя любов колишня

Вмирати все ж перестає

В цей день моя любов колишня

Вмирати все ж перестає