Чорна на мені сорочка
Я в жалобі по коханню
Біль в душі моїй сьогодні
Це твоє все заклинання
Ти мене не любиш більше
Від того сорочка чорна
І чим далі, тим все гірше
Біль ламає наче жорна
Ой як прикро самому лишатись
То виходить, ти все мені брехала
Краще дню тому було не настати
Коли я зустрів тебе
Як мальвова отрута ота любов твоя
Через неї у муках тепер вмираю я
Дим їдкий очі виїв прощання від твого
І лишилася тільки мені з того
Чорна та моя сорочка
Бо душа вже почорніла
Спокій втратив остаточно
Не дістанусь свого лігва
В ліжку, мила, також тоскно
Я скажу тобі відверто
Чорна на мені сорочка
І що нижче все померло
Чорна на мені сорочка
Та любов твою забуто
Зараз я мов непорочний
А ще той колись був
В середу ввечері ти, що нібито зникла
Не давала навіть звісток
На валізах під дверима
Я ж в сорочці чорній звісно
Ой як прикро самому лишатись
То виходить, ти все мені брехала
Краще дню би тому і не настати
Коли я зустрів тебе
Як мальвова отрута ота любов твоя
Через неї у муках тепер вмираю я
Дим їдкий очі виїв прощання від твого
І лишилася тільки мені з того
Чорна та моя сорочка
Бо душа вже почорніла
Спокій втратив остаточно
Не дістанусь свого лігва
В ліжку, мила, також тоскно
Я скажу тобі відверто
На мені сорочка чорна
І що нижче все померло
Чорна та моя сорочка
Бо душа вже почорніла
Спокій втратив остаточно
Не дістанусь свого лігва
В ліжку, мила, також тоскно
Я скажу тобі відверто
На мені сорочка чорна
І що нижче все померло