Ти знаєш, я ніколи не почувався таким щасливим, як того ранку
Ми ходили пляжем, трохи схожим на цей
Була осінь, така осінь, коли погода добра
Пора року, яка існує тільки на півночі Америки
Там її називають індіанським літом*
Але для мене це було просто наше літо
У своїй білій сукні ти нагадувала
Акварельну картину Марі Лорансен
І я пам'ятаю, я дуже добре пам'ятаю,
Що я сказав тобі того ранку
Рік тому, століття тому, вічність тому
Приспів:
Ми підемо куди cхочеш та коли cхочеш
І ми будемо кохати один одного, якщо тільки кохання не помре
І все життя буде схожим на цей ранок
У кольорах індіанського літа
Сьогодні я дуже далеко від того осіннього ранку
Але це начебто я там. Я думаю про тебе.
Де ти? Що ти робиш? Чи існую я ще для тебе?
Я дивлюся на цю хвилю, що ніколи не досягне дюни
Ти бачиш, як і вона, я повертаюся назад
Як і вона, я лягаю на пісок
І я згадую, я згадую про припливи,
Про сонце та про щастя, що проходили біля моря
Вічність тому, століття тому, рік тому.
Приспів