У пітьмі
Втрачаю розум й ціль
В безсонні ночей,
Але не самотній.
В голові
Той страшний мотив
В полон свій бере
Й катує поволі.
Він кричить:
"Розплата за гріхи
Не має меж!
Ти вже не втечеш -
Впадеш.
І кожну мить
Ця симфонія вбивств,
Мов реквієм,
Болісно бринить
Та несе смерть.
І прозвучить
Ця симфонія вбивств
Для тих лише,
Хто набрид мені
Клятим серцем.
Ворог мій,
Або дзеркальна тінь,
Все ж заведе
В обійми безодні.
"Розірви
Кайдани злої гри" -
Молю я себе, -
"Доки час є,
Ще є."
І кожну мить
Ця симфонія вбивств,
Мов реквієм,
Болісно бринить
Та несе смерть.
І прозвучить
Ця симфонія вбивств
Для тих лише,
Хто набрид мені
Клятим серцем.
Знов я програв цей двобій,
Лине сум в душі моїй:
Стогін мрій та надій.
Ледь чутно фальш увертюр
Крізь ридання пружних струн.
Мій талант - зайвий шум.
Гнів й усі страхи
Дисонують в крові.
Крик лишить сліди
На ліричному тлі.
І кожну мить
Ця симфонія вбивств, (Крик симфонії)
Мов реквієм, (Мов реквієм)
Болісно бринить
Та несе смерть.
І прозвучить
Ця симфонія вбивств
Для тих лише,
Хто набрид мені
Клятим серцем.
І прозвучить
Ця симфонія вбивств, (Крик симфонії).
Хто набрид мені
Клятим серцем.