Колись в сонетах Данте і Петрарка... [Kolys’ v sonetakh Dante i Petrarka...] [Serbian translation]

Колись в сонетах Данте і Петрарка,

Шекспір і Спенсер красоту співали,

В форму майстерну, мов рісьблена чарка,

Свою любов, мов шум-вино вливали.

Ту чарку німці в меч перекували,

Коли знялась патріотична сварка;

«Панцирний» їх сонет, як капрал, гарка,

Лиш краску крові любить і блиск стали.

Нам, хліборобам, що з мечем почати?

Прийдесь нову зробити перекову:

Патріотичний меч переркувати

На плуг – обліг будущини орати,

На серп, щоб жито жать, життя основу,

На вили – чистить стайню Авгійову.

24 сентября 1889