Кохана дівчино, подай же ручину, [Kokhana divchyno] [English translation]

Кохана дівчино, подай же ручину,

Подай же другую, най поцілую...

Білеє личенько, вустонька гожі, як тії рожі,

Поцілуй в серці біль заворожить...

І ручку подала б, і поцілувала б,

А ну хто ж чатує - поцілуй чує...

Піде помовонька про нас лукава, піде неслава.

Що би матуся на це сказала?

Кохана, сплять люде, хто ж бачити буде?

Заснула й калина ген біля тина.

Лиш соловейко милу розваже і спати ляже,

Він хоч почує, та не розкаже...

Дам ручку на хвилю, та вуст не нахилю,

Боюся погуби, мій ти голубе.

Видная ніченька, любий козаче, ще хто й побаче.

Хто ж сиротині таке пробаче?

Не бійся, серденько, хоч нічка видненька,

А місяць хоч світить - він не помітить,

Яснії зіроньки лягають спати - хто ж буде знати?

Дай же вустонька поцілувати!