Поміж нами кілометри доріг,
А навколо– нікого.
Те, що вчора було,
Вже не буде ніколи, ніколи…
Дні проминали, «нас» більш немає.
Залишилось гадати тепер,
Як без мене ти там.
Поміж нами кілометри доріг,
А навколо– нікого.
Те, що вчора було,
Вже не буде ніколи, ніколи…
Дні проминали, «нас» більш немає.
Залишилось гадати тепер,
Як без мене ти там.
Розкажи, як я побачу
Зорю в очах твоїх,
Де сонце лиш на двох.
Ти скажи, дай мені віру,
Що є іще шляхи,
Як тебе знайти, розкажи…
Але між нами кілометри доріг–
Тільки тиша бринить.
Ця безодня мовчання
з розуму зводить поволі.
Дні розсипалися, ми прокидалися,
Та не з тими, хто в серці залишив
Свій слід назавжди.
Розкажи, хто тепер бачить
Зорю в очах твоїх,
Де сонце лиш на двох.
Ти скажи, дай мені віру,
Що є іще шляхи,
Як тебе знайти.
Як без мене ти там, розкажи,
З ким зустрічаєш вечірні вогні.
Ти розкажи, мені ти скажи-
Навіщо світанок без тебе мені?!
Розкажи-и, розкажи-и, ти розкажи,
мені ти скажи-
Навіщо світанок без тебе мені?!
Поміж нами кілометри доріг–
Тільки тиша бринить…