Щоразу, коли кінець світу,
тримай мене міцно за руку,
ходи зі мною по руїнах,
дивись на мене із заплющеними очима.
Щоразу, коли кінець світу,
як заплачу, хочу, щоби ти мені посміхалася
і всі пісні, що я любив,
заспівай їх до мого вуха.
Щоразу, коли кінець світу,
поцілуй мене, немов це вперше
та в твоїх теплих обіймах
може світ почнеться знову.
Щоразу, коли кінець світу,
тримай мене поза водою,
аби зимна дика хвиля
вигнання, сяйво моє, не змочила мене.