Kaimadalthas' Nedstigning [Ukrainian translation]

Тіло духа дуба, гілка чаклуна,

Чаклун з ключем і в масці,

Голий і білий, в могилі,

Одягнений лиш в прах нашого світу.

Навколо стін довгі гострі шипи.

На лавах стальні лати.

Він на п'ятках нечутно

Бачить на землі попіл від багаття.

Я подорожую в темну безодню, де все мертве.

В темному світі могильного пагорба,

Сидять німі мерці.

Не треба піддаватись страху,

Але слідувати в безлюдні простори світу.

Дах покритий щитами,

Шоломами, поясами, ножами та мечами,

Над коричневою землею кам'яної зали

Створіння, привид жінки.

Я подорожую в темну безодню, де все мертве.

Привид чаклуна на дереві ззовні,

Висить, склонивши голову.

Корова стікає кров'ю, чує її крик,

Чаклун розпутує вузли.

Чаклун збирає подарунки,

Дані йому блідими мерцями,

Із старих кам'яних темних могил

Він витягує найпрекрасніші.

Я їду в Келіо (Хель).

Я подорожую в темну безодню, де все мертве.

Пояса і лати, пироги і одяг,

Шоломи і божественне знаряддя,

Руни та вірші, сушені ягоди,

Двері в могилу відчинені!

Від ельфів, майстрів зброї,

До світлих відроджених мерців,

Тим, хто боровся з вовками,

В нині безлюдному світі.

Я їду в Келіо(Хель).

Я подорожую в темну безодню, де все мертве.