В залах, де більше нема королів,
Дженні у вальс поведе
Тих привидів, що загубила й знайшла
І що любили її понад усе.
Тих, хто давно заблукав у пітьмі
Не згадати імен більше їй
Вони будуть кружляти на старих каменях,
Щоб забути всю печать і весь біль.
І вона не хотіла йти,
Не хотіла йти,
Не хотіла йти,
Не хотіла йти.
Вони танцюватимуть весь день і всю ніч
Крізь сніг, що весь зал огорне.
Зима стане літом і минуть роки
Та стіни зруйнуються вщент.
Та вона не хотіла йти,
Не хотіла йти,
Не хотіла йти,
Не хотіла йти.
Та вона не хотіла йти,
Не хотіла йти,
Не хотіла йти,
Не хотіла йти...
В залах, де більше нема королів,
Дженні у вальс поведе
Тих привидів, що загубила й знайшла
І що любили її понад усе...