Не вірю вже і не палю
Ніщо не ко́їться зі мною
Бо без тебе я ница і гидка,
Мов у притулку сирота...
Своїм життям вже не живу -
Пішло воно разо́м з тобою
Більш його́ нема і пості́ль моя
Подібна до перону
По тобі...
І я хворію... так тяжко я хворію
Немов у вечір ко́ли мо́я матір
Кинула мене у самоті і розпачу...
І я хворію, поволі шаленію,
Коли ти знов підеш, про те не знаю я,
Ти знов своє почнеш, та як не знаю я,
Два роки ця триває метушня,
Та байдуже тобі...
Немов за скелю, мов за гріх
Так я за тебе зачепилась
Я так вто́млена, й вже снаги́ нема
При них вдава́ти що щаслива
Щоночі п'ю той самий віскі
І має він незмінний смак
На усіх човнах бачу я твій флаг
Куди мені піти, як всюди ти?..
...Хворію, так тяжко я хворію,
Я ли́ю кров свою у тіло тво́є,
Я, нена́че мертвий птах,
Коли ти спиш...
А я... хворію, поволі шаленію,
І ти спусто́шив вщент усі мої слова,
Забрав усі пісні що заспіва́ла я
Хоч мала я колись талант, до те́бе...
І ця любов мене уб'є,
Якщо триватиме, і я
Згину в самоті, біля радіо,
Де пісня гратиме моя...
І я хворію... так тяжко я хворію
Немов у вечір коли моя матір
Кинула мене у самоті і розпачу...
Хворію, насправді, я хворію!
А ти спустошив вщент усі мої слова,
Забрав усі пісні що заспівала я
Криваві серця рани,
А навкруги - паркани, чуєш? Я хворію!...