Istinu prećuti [Ukrainian translation]

Звик уходити,

Звик повертати...

І кожного разу

Життя моє навпіл рвати...

Знаю, що любиш,

Але коли помічаю

Кожний раз в тобі я злеє,

Знову пробачаю...

Забагато знаю про тебе...

Та старію потрохи

Від усього, кожен день...

Очі заплющ свої -

Я поруч спати маю...

Щоб не думать де спішиш,

Чом вчасно не вертаєш!

Та не бачить

Як волосся поправляєш,

Ти знов мене кидаєш...?!

Ненавиджу любов,

Любов, що оживає

Лиш коли хтось із нас двох

Знов чужу постіль зминає!

І не дивись як серце рветься,

Це почуєш, як істину проігноруєш...

Знаю, час жорстокий...

Туга щастю чинить опір

Ми знову не прокинемось з одного боку...

Йдеш, та не знаю, як сказати "не кохаю"...

Немає місця, де від нас душа моя відпочиває...

Забагато знаю про тебе...

Та старію потрохи

Від усього, кожен день...

Очі заплющ свої -

Я поруч спати маю...

Щоб не думать де спішиш,

Чом вчасно не вертаєш!

Та не бачить

Як волосся поправляєш,

Ти знов мене кидаєш...?!

Ненавиджу любов,

Любов, що оживає

Лиш коли хтось із нас двох

Знов чужу постіль зминає!

І не дивись як серце рветься,

Це почуєш, як істину проігноруєш...