Голос чую, та мовчу
(Звін не озвувся), клич до схочу
Чи в мені причина, чи я мусила сама
Цю тривогу дивну, у душі звела сама
Хо
Голос і знов, дзвенить у вухах, мов комар
Даруй не чую, (ти ніщо!)
Ти вперта тінь з-за хмар
Всі кого я слухаю, зі мною вся сім‘я
Солодких співів досить, жодних слів, благаю я
Забуду пригоди, спокуси відштовхну
Адже тут є великий риск, що й сама стрибну
У незнане знов, у незнане знов
У незнане знов
Хто ти і де?
Нудний крадій моїх ночей
Розчинись у тумані, ношу скинь з моїх плечей
То що як ти насправді тінь моя, моя луна
Та хто вгадав, те чому я тут сумна
Все легке дедалі тяжче
Чарів жар бентежить кров
Відчуваю, здамся я і сторч чолом
У незнане знов, у незнане знов
У незнане знов
Все крутилось, розкололось,
Дайте сили, дайте голос
Не пропадайте, розбивши оков
Зачекай, я стрибну
У незнане знов