1-йкуплет
Я намагався позбутися від почуття непотрібності,
Тисячі моїх спроб і невдач.
Під тягарем ноші – падав,
З носа юшила кров, а я знову вставав.
Але вже в 20 років я питаю себе «чи не надто я втомився?
Чи те, чого я потребую – це те, чого я хочу?
Чи вдасться мені справді реалізувати себе?»
І мені страшно.
1-й передприспів
Тримайся за дюйм від моєї дупи, виродку,
Я вибрав залишатися самотнім.
Доторкнутись до небес та продовжувати вгризатись в асфальт.
Іноді я плачу, але це мене не зупиняє,
Я прагну розплати.
Тримайся за дюйм від моєї дупи, виродку,
Я вибрав залишатися самотнім.
Доторкнутись до небес та продовжувати вгризатись в асфальт.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Приспів
А, а, а, эй
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
А, а, а, эй
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
А, а, а, эй
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
А, а, а, эй
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
2-й куплет
Дайте простору, дайте більше,
Тому що зараз мені всього світу замало, замало сцени.
Як тільки мене не називали, навіть боягузом.
Я вмирав понад сотню разів, але жодна моя смерть не була даремною.
Скажи, що ти ховаєш? Що в тебе в долоні?
Чому лише ковзнувши по мені поглядом, називаєш мене божевільним?
Може ти думаєш, що я змінився, став іншим?
Ти нічого досі не втямив. Тому бл*дь не витріщайся на мене
2-й передприспів
Тримайся за дюйм від моєї дупи, ще раз тобі кажу,
Я вибрав дивитись вперед далі, ніж можна побачити.
Я не забуваю про своє минуле, не заперечую його.
Бий сильніше, я не впаду, я залишусь на ногах.
Тримайся за дюйм від моєї дупи, виродку,
Я вибрав залишатися самотнім.
Доторкнутись до небес та продовжувати вгризатись в асфальт.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Приспів
А, а, а, эй
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
А, а, а, эй
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
А, а, а, эй
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
А, а, а, эй
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Зачінчення
Заради цього все, що я пережив, час, який я втратив.
Ти думав, що я помер, але я воскрес.
З чого складається артист, тобі колись говорили?
З усього, що я втратив, чим пожертвував,
Із втрати голосу, перехопленого подиху,
Із того, що тисячі людей чекають на твою помилку,
Розуміння того, що кожен твій хибний крок буде освистаний.
Я часто себе питаю: а що, якщо мені просто поталанило?
І тоді я не можу здолати свій гнів.
Сподіваюсь, що моє минуле зникне, якщо я напишу його на папері.
Це божевілля, божевілля. Запитай – навіщо я це роблю?
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.