Хочу зробити тобі подарунок,
Щось миле, щось рідкісне,
Не звичайний подарунок,
З тих, які ти загубила, ніколи не відкривала,
Залишила в потязі, ніколи не прийняла.
З тих, що відкриваєш і плачеш,
що задоволена, а не вдаєш.
В цей десь в середині вересня
Я присвячу тобі свій найбільший подарунок.
Я б хотів дати твою посмішку місяцеві,
Щоб, хто на нього вночі дивиться, міг думати про тебе,
Щоб нагадати тобі, що моя любов важлива,
Що не має значення, що кажуть люди,
Тому що ти мене захистила своєю турботою,
Бо, хай дуже втомлена, твоя посмішка не зникала.
Мушу йти, але, якщо маю в серці
твою присутність, то це завжди прибуття і ніколи - від'їзд
Мій найбільший дар
Мій найбільший дар
Я хотів би, щоб ти зробила мені подарунок,
Невисловлену мрію, подарувала його зараз,
Один з тих, які не вмію відкрити
Перед іншими,
Тому що найбільший дар
Назавжди тільки наш
Я б хотів дати твою посмішку місяцеві,
Щоб, хто на нього вночі дивиться, міг думати про тебе,
Щоб нагадати тобі, що моя любов важлива,
Що не має значення, що кажуть люди,
Тому що ти мене захистила своєю турботою,
Бо, хай дуже втомлена, твоя посмішка не зникала.
Мушу йти, але, якщо маю в серці
твою присутність, то це завжди прибуття і ніколи...
І якби зараз прийшов кінець, то хай би це було урвище,
Не з ненависті до себе, а з бажання літати,
І якщо цей несамовитий неспокій відмовляє тобі у всьому,
Якщо відмовляє тобі навіть у житті - дихай моїм.
Я слідкував уважно, щоб не кохати, поки тебе не зустрів,
І плутав своє життя з чужими,
Не хочу більше робити собі боляче,
Любове, любове
Я б хотів дати твою посмішку місяцеві,
Щоб, хто на нього вночі дивиться, міг думати про тебе,
Щоб нагадати тобі, що моя любов важлива,
Що не має значення, що кажуть люди
Та й
Кохання дане, кохання взяте, кохання ніколи не віддане,
Кохання велике, як час, яке ніколи не здається,
Кохання, що говорить до мене з твоїх очей тут переді мною,
це ти, це ти, це ти, це ти,
Мій найбільший дар