Якби за дурість нагороди давали,
Я би збагатилась
Чоловіки не варті нервів
Я й так усе життя в дурні шилась
Нас ти не обманеш
Він - твої земля і небо
Може перестанеш?
Знай, що ми усі за тебе
Серця не навчити,
І не треба критися від нас тобі.
Для вас нехай інша грається знов
Ну що ж, зітхай - проморгаєш його!
Не хочу, й край!
Більш не граю в любов!
Уперто серце розумніше
Ставати не хоче
Візьми от так, і закохайся
Без тями в нього, і виплач очі!
Cерця поривання, доцю
Ми це зустрічали,
Бачили таких, і досі
Ти вже не дитина,
Визнати повинна,
Що це так, так, так, так - воно!
Для вас нехай інша грається знов
Прийми цей факт, адже так, це - любов!
Та ні! Бай-бай! Вже не граю в любов!
Ти подивись і не злись, це - любов!
Бо це вже край, не займайте!
Ти не гордись, не ховай цю любов!
Було колись... Я не граю в це знов...