Зоре моя вечірняя - I [Russian translation]

Зоря моя вечірняя зійди над горою

Поговорим тихесенько в неволі з тобою.

Розкажи як за горою сонечко сідае,

Як у Дніпра веселочка воду позичає,

Як широка яворина віти розпустила,

А над самою водою верба похилилась.

Аж по воді розістлала зеленії віти,

А на вітках гойдаються нехрещені діти.

Як у наш Дніпро из луга струмочок стікає,

Червоной козацькой кровью воду розбавляє.

Треба було б подивиться, та й не розмовляти,

Як тут бився Морозенко з ворогом проклятим.

Як поранен Морозенко вид ворогів лютих,

Нема церви, нема хати де плачу не чути.

Ой Морозе-Морозенко ти славний козаче,

За тобою Морозенко вся Вкраїна плаче.

Зоря моя, зоряненько, друже мий единий,

А хто знає, що діється в нас на Україні?

А я знаю, та й розкажу, поки в землю ляжу,

А ти завтра тихесенько Богові розкажеш.