Так, може дійсно я дивак.
Не знайду себе ніяк.
В цьому світі блукаю, мов тінь.
І що ви мені там не кажіть,
Не почую й не просіть,
І нізащо не стану таким, як усі.
Не просіть.
Ніхто не збагне, що вже давно
Я не хлопчик, все одно
кожний прагне мені допекти.
А я вчуся жити, як умію.
Хоч мене й не розуміють,
Але прийде мій зоряний, зоряний час.
Нехай мрії втіляться в життя.
Вільний шлях до мабуття.
Там і світло далеких зірок.
І я від свого не відступлюсь,
Сірим людям не скорюсь.
Я не стану таким, як усі.
І я не боюся перешкод,
Бо мандрую до пригод
У безмежні чарівні світи.
І ти, якщо можеш, то веди
Свого друга до мети.
Не здавайся,
Бо разом найлегше дійти.
Не кажіть мені, ким бути.
Я не хочу цього чути.
Я щасливий, хоробрий, і сильний у мріях своїх.
І любові у серці моєму
Доволі на всіх.
Нехай мрії втіляться в життя.
Вільний шлях до мабуття.
Там і світло далеких зірок.
І я від свого не відступлюсь,
Сірим людям не скорюсь.
Я не стану таким, як усі.
Я не стану таким, як усі.
Таким, як усі.
Таким, як усі.