Люблю тебе як ніколи не любив я.
Люблю, тому що ти проста,
I не ведеш себе як недотрога,
Тобі говорю, не підбираючи слова.
Хор1:
І самотнiй коли,
Коли хочу вийти і тебе шукати ,
Коли шукаєш Місяця і не зiйшов,
Коли люди долетять до Марса,
І дозволити, щоб життя пройшло.
Коли тобі заміж захочеться вийти,
Коли дізнаєшся, що не можу більше так -
Поцілуєш ти так артистично*
Безумця цього, що вже не може нiяк.
(Уоооаа ааа! Х2)
Хочу кохати тебе скільки я зможу,
І віддати все, що зможу дати я -
Квіти і все те, як раніше було це
І це життя що тільки почалося.
(Хор1)
Хор2:
Місяць, що ти можеш мені заспівати, що ти можеш сказати?
Ти знаєш, від любові вмираю,
Їй скажи, що її буду чекати,
Що знайду її все одно я,
І що моя любов справжня.
(Хор1)
Хор2:
Місяць, що ти можеш мені заспівати, що ти можеш сказати?
Ти знаєш, від любові вмираю,
Їй скажи, що її буду чекати,
Що знайду її все одно я,
І що моя любов справжня.
Скажи, що у мене вона в серці
І всесвіт мiй вже здає,
Скажи, що хочу її обійняти,
І що не можу більше чекати,
І що час ось-ось вже втече.
[Coro1 x2]