Роде людський,
Нумо прощатись.
Що ще скажеш ти?
Скінчилось свято,
Сміх уже помер
І плач з небес...
Роде людський,
Безумству твоєму настав кінець.
Ти продав душу за брехні вінець,
І гордість - твоя смерть.
Ти лиш в морі крапля,
Лише цифра, не ім'я.
Ти цього не бачиш,
Знать не бажаєш.
У кінці твоїх днів
Ти лиш голка у сіні.
Ти сам затвердив
свої проблеми.
Роде людський,
Роде людський,
Бувай!
Бувай!
Простуй собі.
Прощай, друзяко! Час платить тобі
за егоїстичні твої ігри всі.
Колишній світ
помер.
Ти лиш в морі крапля,
Лише цифра, не ім'я.
Ти цього не бачиш,
Знать не бажаєш.
У кінці твоїх днів
Ти лиш голка у сіні.
Ти сам затвердив
свої проблеми.
Роде людський,
Роде людський,
Бувай!
Бувай!
Біжи, ховайсь. Небо палає.
Залишайсь.
Вода повстане і накриє враз.
В очах твоїх я бачу кінець наших днів.
Ніщо нас не змінить,
Не порятує від себе...
Ти лиш в морі крапля,
Лише цифра, не ім'я.
Ти цього не бачиш,
Знать не бажаєш.
У кінці твоїх днів
Ти лиш голка у сіні.
Ти сам затвердив
свої проблеми.
Роде людський,
Роде людський,
Роде людський,
Бувай!
Бувай!
Бувай!
Бувай!