Гуде вітер вельми в полі [Hude viter vel'my v poli] [Serbian translation]

Гуде вітер вельми в полі,

Реве, ліс ламає.

Плаче козак молоденький,

Долю проклинає.

Гуде вітер вельми в полі,

Реве, ліс ламає.

Козак нудиться сердешний,

Що робить не знає.

Гуде вітер вельми в полі,

Реве, ліс ламає.

Козак стогне, бідолаха,

Сам собі гадає.

Ревеш,вітре, та не плачеш,

Бо тобі не тяжко,

Ти не знаєш в світі горя,

Та тобі й не важко.

Одірви ж од серця тугу,

Рознеси по полю,

Щоб не плакався я, бідний,

На нещасну долю!

А коли цього не зробиш,

Кинь мене у море –

Нехай зо мною потоне

Моє люте горе!..