Я не знаю насправді, куди я прямую,
Але спробую до Царства, якщо зможу
Бо від цього я почуваюсь, як чоловік
Коли я встромлюю голку в свою вену
І кажу тобі, речі не зовсім такі самі,
Коли я прискорююся в своїй гонитві
І почуваюся достоту як син Ісуса
І здається, що я просто не знаю
І здається, що я просто не знаю
Я прийняв велике рішення
Я збираюся анулювати своє життя
Бо коли кров починає текти,
Коли він викапує з кінчика вістря,
Коли я наближаюся до смерті
І ви не можете допомогти мені, не ви, хлопці,
І всі ви, солодкі дівчатка зі своїми солодкими балачками
Ви всі можете піти на прогулянку
І здається, що я просто не знаю
І здається, що я просто не знаю
Шкода, що я не народився тисячу років тому
Шкода, що не плавав затемненими морями
На чудовому великому кораблі-кліпері,
Мандруючи від цієї землі до тієї
В матроському костюмі й кашкеті
Подалі від великого міста,
Де людина не може бути вільною
Від усіх бід цього поселення
І від самої себе й інших навколо
Ох, і здається, що я просто не знаю
Ох, і здається, що я просто не знаю
Героїн, будь моєю смертю
Героїн, це моя дружина і моє життя,
Тому що шприц у моїй вені
Веде до центру в моїй голові
І потім мені краще, ніж мертвому
Тому що коли наркота починає текти,
Мене більше не турбують
Всі Джим-Джими цього міста
І всі політики, що видають божевільні звуки
І всі, хто принижують всіх інших
І всі мертві тіла, скидані купами
Бо коли наркота починає текти,
То мені вже справді байдуже
Ах, коли героїн у моїй крові,
А кров у моїй голові,
Тоді слава Богу, що мені так само добре, як мертвому
І слава вашому Богу, що я не усвідомлюю
І слава Богу, що мені просто все одно
І здається, що я просто не знаю
І здається, що я просто не знаю