Блаженна Маріє
Ти свідок всіх моїх чеснот
Духом вбогий, я страстям я пан
Блаженна Маріє
Спокус диявольських сто сот
Здолав я, бачиш, вигоївся з ран
Для чого ж я мрію
Впасти в шал її печей
Як же в горно тягне той танок
А віра, надія
Зола на дні її очей
Снопи багряних іскор і димок
Як пал цей, як жар цей
Скрадається й пашить
Вже Молох жадає,
Жертовник вже курить
Мене за що
Чужі гріхи
Оця циганочка
Роздмухала міхи
Мене за що
Господь так вдав
Що чоловік тут правий Сатана удав
Зарадь же, Маріє
І злого суку без провень
Зроби, щоб не палило до кісток
Це кодло циганське
До пекла ти закинь назад
А краще дай цю жінку із жінок…
- Ваша честь? Циганка пропала.
- Що?
- У соборі її нема. Вона втекла.
- А як же… Не зважай. Забирайся звідси. Я її знайду, хай навіть доведеться спалити весь Париж
Горить як, згоряє
Благає все єство
Умри, бо кохаю
Моя, або ніщо
Милуй її, Боже
Боже, милуй мене
Буде не моя
Згорить в ніщо