Гаєм гаєм зелененьким [Hayem hayem zelenen'kym] [Пісня про Довбуша [Pisnya pro Dovbusha]] [English translation]

Гаєм гаєм зелененьким

Ходить Довбуш молоденький.

Він на ніженьку налягає,

Топірцем ся підпирає.

За мнов хлопці, за мнов свистом,

Западає стежку листом.

Щоби Кути не минути,

Тай до тітки повернути.

Через Кути тай до тітки.

До Штефанової жінки.

Добрий вечір Штефанова,

Чи вечеря вже готова?

Ой вечеря не готова,

Бо Штефана нема дома.

Штефан пішов на роботу,

Повернеться у суботу.

Чи будеш нам відкривати?

Чи самим ся добувати?

В мене двері тисовії,

В мене замки сталенії.

Не поможуть замки твої,

Як підставлю плечі свої.

Довбуш начав налягати,

Стали двері ся ламати.

Довбуш двері відкриває,

Штефан тіка вже стріляє.

Як устрілив в праве плече,

Із лівого кровця тече.

Бо знав добре поціляти,

Довбуш буде помирати.

Ой, ви, хлопці, ви, молодці,

Беріть мене на топорці.

Беріть мене на топори,

Занесіть мя в чорні гори.

Там родились тато й мати,

Там я буду спочивати.

Штефанові дайте мірку,

Бо я любив його жінку.

Сріблом-златом поділіться,

Та й на мене не дивіться.