У старі часи, на світанку літ,
коли гори ще росли.
За велінням сил неба і землі
звірі й люди ділили світ.
В цьому вирі зі страху й довіри
Жили в мирі троє братів,
І серця так палкі та сповнені віри,
що знайдуть потаємні світи.
О, духи великих праотців,
вірний шлях вкажіть нам!
В наших душах світло оселіть
бо для вас ми діти,
Разом кожну мить.
Маємо ми жити
наче справжня сім`я.
Так, і звідти і я.
О, великі, мудрості дайте,
щоб життя зрозуміти суть,
що наш кожний крок
та кожна з думок
прокладають для долі путь,
щоб дивились в майбутнє без страху,
на цей світ, що ми кличем своїм.
І ніколи в житті не боялися краху,
бо кінець є початком новим.
О, духи великих праотців,
Вірний шлях вкажіть нам!
В наших душах світло оселіть
бо для вас ми діти,
Разом кожну мить.
Маємо ми жити
наче справжня сім`я.
Так, і звідти і я.
(- Кінай, Кінай, ти радий? Сьогодні тобі дадуть духовний камінь!
- Це не камінь. Це буде мій тотем. Так, я отримаю саблезубого тигра за відвагу чи силу, або велич, - що найкраще підійде.
- А може барана за дурість? Ти наш кошик із рибою міцно закріпив?
- Спокійно. Повір, жодний ведмідь до нього не підбереться.
- Хоч прив`яжи!
- Хоч прив`язати.
- Вона тут! Гей, гей, усі сюди!)
О, духи великих праотців,
вірний шлях вкажіть нам!
В наших душах світло оселіть
бо для вас ми діти,
разом кожну мить.
Маємо ми жити
наче справжня сім`я.
Так, і звідти і я.
Звідти і я!