Вслід за помираючими Сонцем і Місяцем
Починається подорож в море тіней.
Ведмідь стерегтиме поховальне багаття.
Тіло лежить в кам'яній могилі.
За завісою чутно плач землі,
Літнє світло зникає,
Дух дуба посаджений в човен,
Зима та осінь перемагають.
Я повернусь.
Я повернусь.
Коли духи зими послабнуть
Я повернусь додому.
Під землею в закритому світі,
За хмарами на заході,
Закінчує довгий шлях човен,
Де бенкетують зима з осінню.
В безодні холодно і темно,
Лише тіні там ростуть,
Там темні створіння,
Найтемніші жахи.
Я повернусь.
Я повернусь.
Коли духи зими послабнуть
Я повернусь додому.
Мерці спочивають в білому одязі,
За важкими холодними кам'яними дверима,
Але, прислухавшись до армії мертвих,
Іноді можна почути їхній спів.
Мерці спочивають в білому одязі,
За важкими холодними кам'яними дверима,
Але, прислухавшись до армії мертвих,
Іноді можна почути їхній спів.
Я повернусь.
Я повернусь.
Коли духи зими послабнуть
Я повернусь додому.