Як поїдеш у північні краї,
Де вітри шалені мчать напролом,
Нагадай про мене дівчині одній —
Це ж була моя правдива любов.
І як будеш, там де хуги круті,
Де річки замерзли й літа нема,
Подивись, чи вона в теплім пальті,
Щоб її не застудила зима.
Глянь, будь ласка, на волосся її,
Воно хвилями спадає на грудь.
Глянь, я прошу, на волосся її,
Я ж не зміг її такою забуть.
Чи вона пам'ятає мене ще?
Я молився їй, я горів,
У темноті моїх ночей,
У яскравості моїх днів.
Тож... як поїдеш у північні краї,
Де вітри шалені мчать напролом.
Нагадай про мене дівчині одній —
Це ж була моя правдива любов.
© Микола Байдюк, переклад, 2016