Я скута, мої руки обважніли.
Та я не дозволю їм себе зламати,
Не дозволю тиснути.
Я чую голоси, що називають мене негідною.
Нема куди тікати, тільки закопуватись ще глибше.
(Я не боятимусь)
Нерішучість і так вже притисла мене до стіни.
Більше не буде помилок, які я допускала раніше.
Бо тепер я знаю, як перемогти!
Я піднімусь, як велетень
Я тримаю голову трохи вище.
Тож не сумнівайся в мені,
Коли я воюю зі своїми самотніми ночами.
Стою на повний зріст, як велетень.
І так, я здіймуся ще вище.
Тож не сумнівайся в мені,
Коли отримую поразку в самотніх битвах.
Я піднімусь, як велетень.
В моєму серці шрами, я поцілую тебе на прощання.
Ти не зможеш мене зламати.
У тебе немає права казати, що я гірша,
Годувати мене брехнею.
Відчепися зі своїми проклятими вибаченнями.
Не потребую твоїх виправдань.
Я можу відчувати біль, але вже не боюся (Не боюся)
(Я не боятимусь)
Нерішучість і так вже притисла мене до стіни.
Більше не буде помилок, які я допускала раніше.
Тому що я знаю, як цього разу перемогти!
Я піднімусь, як велетень
Я тримаю голову трохи вище.
Тож не сумнівайся в мені,
Коли я воюю зі своїми самотніми ночами.
Стою на повний зріст, як велетень.
І так, я здіймуся ще вище.
Тож не сумнівайся в мені,
Коли програю в самотніх битвах.
Піднімуся, як велетень.
Піднімуся, як велетень.
Я йтиму своїм шляхом.
Я тримаю голову трохи вище.
Я здійматимусь вгору,
Буду йти своїм шляхом.
Я піднімусь, як велетень
Я тримаю голову трохи вище.
Тож не сумнівайся в мені,
Коли я воюю зі своїми самотніми ночами.
Стою на повний зріст, як велетень.
І так, я піднімуся ще вище.
Тож не сумнівайся в мені,
Коли програю в самотніх битвах.
Піднімуся, як велетень.
Піднімуся, як велетень.
Тож не сумнівайся в мені,
Навіть, якщо отримую поразку в самотніх битвах.