О, ти лиш глянь, яка краля
до витрішок ласа
оте он дівча
всього пляжу прикраса
леліє пружнясто, до моря як йде
Панночка золотошкіра
від сонць Іпанеми
ходи переливи її -
як поема
такої ти кралі не стрінеш ніде
О, чом я сам собі скнію?
о, чом усе не барвисте?
о, та краса - як зумисне
та красуня, що не володію
самотністю власною віє
О, якби вона знала
як тільки пройшлася
що всенькому світу знайшлася окраса
і скніть перестане
бо серце знайде