Усі ці гарні винайдені іграшки,
Щоб пройти попереду перших
Щоб кожний був розчавлений,
Якщо він все ще відмовиться підкоритися
Нестачі, надлишок
Вони змусять вас заплатити їм
А попіл, що залишиться -
Не вони будуть його збирати
А раби та дурні,
Які не зуміли сказати «ні».
Ми не хочемо бути переможцями
Але інколи ми ніколи не погодимося бути невдахами
Пімпренель та Ніколя*,
Ви нас приспите дуже просто,
Уже час дітям спати
Ми залишаємо одне око відкритим
О, страх, о, порожнеча,
О, перемога жадібних
Не варто навіть вести вухом
Нас стережуть усілякі собаки
Жодного жесту, жодного нарису,
Або ж нам закрутять гайки
Нам нема чого здобувати
Але ми вже не можемо й втрачати, оскільки усе вже втрачено
Ти, хто прийшов здалека
Зі своєю шкірою та кістками
Тобі говорили про рай
Тобі збрехали, усе фальшиве
О, мій друг, о, мій брат, уся ця сила
Втрачена заради війни
Ти побачиш усю любов,
Яка тягнеться у глибині промови
Скажи, ти сердишся на себе через папери?
Скажи, ти бачив мій палац?
Ти нічого не отримаєш, це так,
Рай не створено для невдах
Є гарматне м'ясо
Є м'ясо для спекуляцій
Є м'ясо для пропаганди
Словом, є усе те, що ви любите
Я і ви, ми це знаємо
Виставу завершено
І все ж, це було майже ідеально
Це далеко від феодального
О, зараз це пішло порохом
У твоєму …. дуже гарно
Внутрішній світ занадто тісний,
Щоб отак поєднати цей натовп невдах
Не варто створювати собі ілюзії
Але щоб діяти, краще стояти
А для наших душ це байдуже
Бог не бере участі у цій битві
О, панове керівники
З усіх сторін, з усіх усюд,
Знайте, що глибоко у наших серцях
Не зупиняється прогрес
Під діафрагмою, під шкірою,
Під нігтями й у лещатах
Ми завжди зможемо відмовитися
Ставати першими чи останніми
Ні тріумфуючими лідерами,
Ми ніколи не будемо ні переможцями, ні невдахами