Я не дуже знаю, ким я є.
А я трохи інший, ніж цей світ.
Хотів би... Мабуть, не хочу нічого.
Я – малювати коней і
Бути білим автомобілем.
Вільним мрійником. Не маю вад.
Я властиво ніхто. Це триватиме.
Бути людиною. Хочу знайти...
Раз урятувати життя.
Тільки сьогодні й міцно стояти.
Я такий самий, як і всі.
Я все маю і хотів би
Змінити щось, та не знаю, що.
І чого б ти хотів?
Ким ти є зараз, скажи мені?
І чого б ти хотів?
А що тут найважливіше?
Два романи і дітей – ось, що я маю.
Я хімік. П’ю пару років.
І, власне, все ок.
Я напевно знаю: не хочу нічого.
Справедливий світе, прийди!
Є спогади, на мріях – пил...
Мені сто років, і я хотів би
Лише трохи довше жити.
І чого б ти хотів?
Ким ти є зараз, скажи мені?
І чого б ти хотів?
А що тут найважливіше?
Добре, що я зустрів стільки їх –
Виняткових, звичайних, як і я,
І розповіли мені,
Що без мрій і прагнень тих
Життя тоді втрачає сенс.