Лютий холод сніг жене,
Суворий вітер віє.
Та льоду серце крижане
У глибинах білих тліє.
Ти ніжно рубай, ріж, коли.
Лід плекай ти, а не зли.
Долю ти свою хвали.
На шматки рубай
І з хакви1добувай.
Ох! Ай!
Стережись! Відпускай!
Ох! Ай!
Стережись! Відпускай!
Норов це! Холод це! Ворог це! Збут!
Він тобі – ворог, тобі він – друг.
Дужче ніж я, дужче ніж ти –
Льоду не перемогти! Ех!
Лютий холод, дощ мірзкий,
Суворий вітер віє.
Та лід прозорий і ламкий –
То знайома нам стихія.
Ти ніжно рубай, ріж, коли.
Лід плекай ти, а не зли.
Без нього жити б не змогли.
На шматки рубай
І з хакви добувай.
1. Мається на увазі ополонка.