Проллється кров у плотському сплетінні,
І вицвіте у сонячнім промінні...
А завтра змиє дощ сліди на суші,
Залишиться лиш спогад в наших душах…
Ніщо зі зла не родиться в екстазі,
Окрім огиди, болю і відрази…
Проллється дощ з небес – це неба сльози,
в новинах знов звучать сумні прогнози...
Так хочеться, щоб не вмирали діти!
Життя, на жаль, крихке, як лід, тендітне...
Під злою зіркою ми від народження,
Тому ми смертні за своїм походженням…