Через коридори сну
Повз глибокі й темні тіні
Мій розум танцює та скаче у плутанині
Я не знаю, що справжнє
Я не можу доторкнутися до того, що відчуваю
І я ховаюся за щитом моїх ілюзій
Тож я продовжу продовжувати прикидатися,
Що моє життя ніколи не скінчиться
Й квіти ніколи не хиляться
Від зливи
Дзеркало на стіні
Відкидає темне маленьке зображення,
Але я зовсім не впевнений, що це моє віддзеркалення
Я засліплений світлом
Бога, правди й правоти
І я блукаю вночі без напрямку
Тож я продовжу продовжувати прикидатися,
Що моє життя ніколи не скінчиться
Й квіти ніколи не хиляться
Від зливи
Неважливо, чи ти народжений
Зіграти королем чи пішаком
Бо межа між радістю та скорботою тонка
Тож моя фантазія
Стає реальністю
І я маю бути тим, чим маю, і зустріти завтрашній день
Тож я продовжу продовжувати прикидатися,
Що моє життя ніколи не скінчиться
Й квіти ніколи не хиляться
Від зливи