(Широко розплющивши...)
(Широко розплющивши...)
То що ж, це кінець всіх історій?
Все, що мали ми, що зробили ми -
У поросі все,
Й порох цей - то є все, що лишаєм ми
Та тільки кількох це турбує.
Хоч знаки були, гадки не мали.
Ви звикли жити повсякчас в страху,
Здаючись,
Ви не в змозі змалювати майбутнє
Крокуємо реєю вузькою...
І очі в нас широко розплющені
Крокуємо реєю вузькою
І очі в нас широко розплющені
Крокуємо реєю вузькою ми
Хтось відповідав (чи питав нас)
Ми ніби чули їх, це ж лише слова
Не змінять вони
Того способу, яким звикли жити.
Найсумніша річ,
Що ми могли б цьому запобігти.
Припинити на мить споживати нам важче за страту.
І чом змінитись першим маю я?
А човен хиткий наш на воді ще мить
Подрейфує
І очі в нас широко розплющені
Крокуємо реєю вузькою
І очі в нас широко розплющені
Крокуємо реєю вузькою ми
Широко розплющивши,
Крокуємо ми реєю
То що ж, це кінець всіх історій.