Самотня жінка шукає чоловіка,
відповідь: серце каже правду.
Песиміст за формою життя,
я чую кров, відгонить сумом.
Іншопланетна жага кохання,
думки про те, хто кого перший зрадив.
Їж жир та цукор, доки не знудить,
або не станеш чотиритонним мучеником.
Продайся, продайся дорого.
Позич-но мого тернового вінця,
страждай в ім’я мистецтва або гори у вогні.
Я борюсь та зігріваю своє тіло
із мрією про ніжні мамині обійми.
Іншопланетна жага кохання,
думки про те, хто кого перший зрадив.
І я охоче стану мучеником,
адже ми потребуємо ще одного такого.
Продайся, продайся дорого.
Показуючи смерті середній палець,
ми йшли по трупах,
хизувалися своїм коханням,
своїм багатим внутрішнім життям.
Але квитки до раю скінчилися,
коли ми туди дійшли.
І ціна, яку ми сплатили
за долучення до еліти -
те, що ми стали, як усі інші,
ми стали, як усі інші,
ми стали, як усі інші.
І ми більше нікуди не йдемо,
ми повернулися до нуля.
Але ніхто не сумуватиме за нами,
ми відіграли свої ролі.
Ми забули усе це лайно,
воно нічого не означає.
Нам слід було йти далі,
але нас на це не вистачило,
ми стали, як усі інші,
ми стали, як усі інші,
ми стали, як усі інші.