Dolazak Hrvata [Ukrainian translation]

Про славетні давні дні розпочнемо повість,

Року Божого це сталось шестисот якогось,

Як спускатись в наші землі нова сила стала,

Блакитна кров на чолі стояла.

Земля двигтить, камінь тріска,

З небесної брами

Білий лицар виїжджає

З ясним мечем славним.

— Дай мені святу землю взяти,

Бо земля то і дитя і мати.

Люби свою землю,

Дім собі на ній зведи,

І ціною крові

Своїх рідних захисти.

Люби свою землю,

Всі рясні її плоди,

І завжди достойно й гідно

Шлях земний по ній пройди.

— Дай мені святу землю взяти,

Бо земля то і дитя і мати.

Назад їде білий лицар крізь небесну браму,

Залишив в багатстві й мирі землю нашу славну.

Пред небесним Отцем кликнув вустами із злата:

— Передав я святу землю у руки хорвата.

Це славетна земля моя мила знає,

Про речі ті добре пам’ятає.