Добряк [Dobryak] lyrics

Він ціле життя посміхався

Широко до всіх на круги,

Позичав їм останні гроші,

А сам не просив в займи.

А вони садили дерева зла

На бідній його голові,

І з часом горбилася спина

Під вагою дрімучих садів.

Приспів:

Ти у цьому світі випадковий чувак.

Ти втікай, добряк! Заховайся, добряк!

Заржавілим людям не поможеш ніяк.

Зрозумій, добряк: пізно вже — ніяк!

В його домі не було дверей,

І заходили всі, хто хотів.

Пригощав він усім, чим мав,

Відмовляти він не вмів.

А вони підливали дерева зла

З корінням в його голові,

І ще більше горбилася спина,

Шукаючи відповіді.

Приспів.

Він дивився очима дитини,

Як гасне навколо цей світ.

Він хотів, шоби це зупинилось,

Та крім нього ніхто не хотів...

Приспів.