Ті сходи, дерева, камені малюю собі,
Як шкода, ніхто ше ніколи сюда не ходив.
Із моря, із крові, із солі - ти вийшов один,
Під сонцем і небом літаєш, як проклятий син.
Фарбуєш на чорно і біло свої слова,
Ніколи нічого не маєш - то твоє життя.
Літаєш собі, літай,
До смерті і довше.
Нікого тут не шукай,
Хто був, той пішов вже.
Високо собі літай,
До смерті і довше.
Нікого не піднімай,
Ніхто вже не схоче.
А знизу наскоро між нами мурують стіну,
Я хотів би з тобою так само - і може піду.
Літаєш собі, літай,
До смерті і довше.
Нікого тут не шукай,,
Хто був, той пішов вже.
Високо собі літай,
До смерті і довше.
Нікого не піднімай,
Ніхто вже не схоче.
Літаєш собі, літай.,
До смерті і довше.
Нікого тут не шукай,
Хто був, той пішов вже.
Високо собі літай,
До смерті і довше.
Нікого не піднімай,
Ніхто вже не схоче.