Мокрий асфальт, фари у очі
Тут нема можна і нема не можна
Всі ми доньки міст, маленьких своїх світів
Сліпить очі глянцеве світло
І я - третя справа, а шостої вже нема
І одна на всіх історія, невесела, новосели ми.
У столиці навстіж вікна, дівчтатка-сновиди
Сльози-горілка, розіб'є на фантики
Босоніж по склу молочного шляху.
У столиці навстіж вікна, дівчатка сновиди
Дитинство здохло, розплітаємо бантики
Я на все згодна, окрім кохання.
Стрази-очі простіше закрити
Все зробити як треба, запалити й забути
За дякую їх паперове, все виконано і не важливо мені
Додому подзвонити, мамі сказати
Що йде все нормально, можна тільки мріяти
Тут одна на всіх історія - територія, поле бою -я.